трішки якось воно не так
може речі не з того тіста
чи танцює душа не в такт
на панелі нічного міста
з перемовленням чар вітрин
у яких дорогі обцаси
схоже хворий дощами ритм
і бракує подіям басу
з головою у небесах
в мідяках наче зорях в шапці
прошиває до п'ят краса
відчиняє бездомний рай цей
та у ньому нема садів
цвіль доріг у плящині збоку
блюз крикливий що там сидів
набігає в байдуже око
і худіє мов хміль юрба
тільки шкіра і кості з тиші
вчухне ратуші дзвін хіба
ліхтарями бруківку спише
ти не спиш ще те світло п'єш
і від нього до ранку ситий
наче гнізда надію в'єш
пір'ям янгола губиш миті
31 Березня, 2016