Сумлiння

Валентина Коц
Сумління є слуга переконань,
Коли у чомусь впевненні ми дуже,
Це ставить свій відбиток, свою грань
І нам в житті незмінно тоді служить.
 
Але маленький є нюанс у тім,
Переконання можуть бути різні:
Що дуже добрим бачиться одним,
Для інших те є небезпечно грізним.
 
Ось так сумління служить і несе
Свої у розуміння корективи.
Ми дивимося, думаєм про все
З позиції людської перспективи.

Якщо людина впевнена в собі,
Що може взять чиєсь, когось образить,
Тоді не буде в неї боротьби,
Не буде зовсім до гріха відрази.

З дрібниць усе складається життя
І кожна мить вона є неповторна.
Так боляче, коли в своїх путях
Сумління в кольорах постійно чорних.

Лиш світло Боже може це змінить,
А перш за все душі переконання,
Щоб мудрості та істини навчить
Надавши серцю справжнього пізнання.
 
Нехай сумління стане у Христі
Прозоро чистим, пильним в кожнім кроці,
Щоб ми в святій небесній простоті
Без винятків були на Спаса боці.