Оригинал
Не дорікати слово я дала,
І в відповідь на тяжку постанову
Ти дав колючу гілочку тернову,
Без жаху я в вінок її вплела.
Рясніше став колючий мій вінок…
Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала
Від тебе зброю, що сріблом сіяла,
Я в серце прийняла безжалісний клинок.
Тепер мені не жаль ні мук, ні крові,
Готова я приймать і рани, і терни
За марні мрії, за святії сни
Пречистого братерства і любові.
Перевод:
Жить без упрёка слово я дала,
И ты в ответ - годов суровых память -
Дал веточку терновую с шипами,
Без страха я в венок её вплела.
Богаче стал колючий мой венок...
И пусть! Я знала то, когда я принимала
Оружье от тебя, что серебром сияло,
И в сердце приняла безжалостный клинок.
Отныне мне не жаль ни мук, ни крови,
Готова я принять и раны, и шипы
За тщетные мечты, священный пыл
Пречистых чувств - и братства, и любови.
20.10.15