Перший промінь завітав
У ранковий,росяний садочок
Він там диво розшукав
Квітковий слухав голосочок.
Горда троянда розмову вела,
Хвалилась білій ромашці:
-Дивись,в мене сукня яка!
А ти, як завжди в сорочці.
Про мене співають пісні
В модних букетах дарують,
А тебе, зірвуть уві сні,
Лише про кохання спитають.
-Надто болюча врода твоя,
Ромашка їй усміхнулась,
Та відразу крові сльоза,
Ледве рука доторкнулась.
Біленька сорочка проста,
Та людям даю я поради.
І жовта душа, золота
Дарує підказкою радість.