у променя натягнута струна
до крихти серця в годівниці
візьми тепло у вирій не минай
моя розгублена жарптице
неси його через орду снігів
повз леду ковані палаци
у сивий край молочних берегів
у душ розмай у сон акацій
неси його у доброті людей
в очах тих рідних і далеких
від променя струна тебе веде
мов небо у журбу лелека
15 Березня, 2016