Я так тобою довго жила

Надежда Рубан
Я  так  тобою  довго  жила.

Я  так  тобою  довго  жила,
То  у  надії , то  в  зневірі,
В  душу  почуття  вложила,
Прийняла  отруту  в  певній  мірі.

Я  так  тобою  милувалась,
Таємну  зустріч  ждала  знову,
Любов  у   серце  увірвалась,
Її  прийняла  за  основу.

Хворіла  я  тобою  дуже,
В  холоднім  ліжку  вечорами,
У  сни  приходив  лиш  байдуже,
Гуляв  із  вітром  вихорами.

Я  так  тобою  довго  жила,
Що  аж  згоріли  зорі  в  небі,
Перегоріла  кров  у  жилах,
Згубила  пам'ять  в  твоїй  звабі.

Я  собі  мрії  наплодила,
Що  аж  забула, що  ти  невільний,
Та  гріти  вже  мені  не  сила
Моїх  ілюзій  божевільних.,

Сховаю  мрії  пречудові,
Під  чорною  пахою  ночі,
Одна  лікуюсь  від  любові,
А  вітер  за  вікном  регоче...


Автор: Н.П.Рубан.