Кам'яне місто тисне на мене,
Наче у пастці розум втрачаю,
Це усвідомлення не надихає,
І як тягар на плечах лежить небо.
Де всі поділися добрії люди,
Світлії думки, яскравії очі?..
Чом все закрила темрява ночі,
Темряви пути навколо і всюди?
Серце моє ворухнулось так тихо:
"Може тобі запитати у Нього?..
Сонце зійде і розтануть тривоги,
Завжди добро переборює лихо"