Совiсть

Йшов  навпростець,  хоч  не  без  перешкод
Й  були  байдужі  слів  людських  перчинки….
Та  раптом  тям  здавив  аж  до  печінки
І  на  путі  враз  сталася  заминка:
То  Совість  повела  на  ешафот
Мої  незграбні,  непристойні  вчинки.

---