Сидить голубка на вікні,
Ласкаво воркує,
Від співу хороше мені,
Та життя дивує.
З світанку голуб прилітає,
Несе у дзьобі їжу,
Та милу він не забуває,
Ніколи не лишить.
Як вона його чекає,
Разом, пара мила,
Ось тепер з дітьми літає,
Мати їх навчила…
А у мене в хаті радість,
Від їх поведінки,
Навіть злагідніла старість,
У мене, та у жінки…
Автор Геннадій Сівак.
3 березня 2016 року.