Зоряні роси падають тихо...
Десь задрімало, спить моє лихо.
А у душі в мене радість глибока -
Маю Спасителя, мир маю, спокій.
З Ним я Додому іду по дорозі.
Веде Він за руку мене, мов дитя.
Немає вже місця у серці тривозі.
З надією й вірою дивлюсь в майбуття.