Матінко моя, лебідка білокрила,
Як сильно за тобою сумую, моя мила.
Вдячна за любов до мене і до брата,
Що життя нам дала, навчила літати,
Крилами кохання завжди нас укривала,
Від біди й негоди нас з братом захищала.
І коли мій братик світ білий покинув
Та в далекі далі в небеса полинув,
Ти за своїм сином за обрій полетіла…
Як вас двох не стало, я вмить осиротіла.
Серце моє рветься і душа страждає,
Тяжко мені жити, коли вас немає…
Піднімаю очі, на небо я дивлюся,
За вас, мої рідненькі, кожен день молюся.
Я знаю, наді мною два ангели літають
І своїми крилами мене оберігають.