358. Заверни в свою душу...

Валентина Лысич
Обними, заверни в свою душу,
Зацелуй всю до пят, заласкай,
Даже если обида наружу
Прорывается слепо. Пускай!
Ничего, что немного строптива,
Посмотри мне в глаза, отогрей.
Не всегда жизнь-судьба справедлива,
Коль в душе песнь поёт суховей.
Если любишь – уйти очень сложно,
Зачеркнув счастьем устланный рай.

О любимых забыть невозможно,
Тихо бросив сквозь зубы "прощай".

24.02.2016

св,  кн."Вдыхая...",  Переводы,  ус

-------------

        ЗАГОРНИ  В  СВОЮ  ДУШУ

Обійми, загорни в свою душу,
Зацілуй всю до п'ят, заласкай,
Мир і затишок твій не порушу,
Якщо навіть образа. Нехай!
Це нічого, що я норовлива –
Подивися у вічі, зігрій.
Завжди доля до нас справедлива,
Коли виє в душі суховій?   
Як кохаєш, – не будеш глузливо
розрушать щастям встелений рай.

Про коханих забуть неможливо,
Процідивши гірке "прощавай".

04.01.2024

ус