НА АСФАЛЬТІ
На асфальті, посеред площі,
Після того, як сніг розтанув,
Написав хтось цієї ночі:
Я КОХАЮ ТЕБЕ, КОХАНА!
А слова ті топтали люди,
Йшли й не думали, не гадали,
Що кохання солодка згуба
Їх усіх на землі тримала…
За високим стрімким парканом
Пропадає душа дівоча.
Враз твої залікую рани,
Якщо тільки сама захочеш…
Зацілую в уста медові
І в обіймах заколисаю.
Ти ж-бо в серці і в кожнім слові,
Бо одну я тебе кохаю!
Я кохаю тебе, кохаю!
Бо кохати, то значить – жити!
Я у хмари вітром злітаю,
Щоб на землю дощем пролитись.
Щоб, хоч крапля мого кохання
До твоєї душі припала…
Я кохаю тебе, кохана!
І я хочу, щоб ти це знала…
ВК Херсон