Мова моя, як солов”їнна.
Мова моя, як солов”їнна,
Країна моя є Україна.
Хочу тільки я усім розказати,
Чому мене вчили батько і мати.
Шануй ти наш сину,
Себе і дружину.
Шануй рідний сину,
І нашу родину.
А як не будеш все шанувати,
Розлюблять тебе і батько, і мати.
А ще любий сину,
люби Україну.
Свою рідну мову,
І добреє слово.
Бо словом лихим,
Можна вбити людину.
Вбити себе,
Рідний наш сину.
Наша рідна мова,
То скарб, найдорожче.
Наше ріднеє слово,
Воно нам хороше.
Від доброго слова,
Тепліше стає.
І розмова жвавішає,
На все те, що є.
Люби рідне слово,
Люби, любий сину.
Люби ти себе,
Люби Україну.
Бо Україна у нас єдина,
Як і мова її солов”їнна.
Наша мова – мова Трипілля,
Ось де закопане чарівне зілля.
За шість тисяч років,
З"явились трипільці.
Усі вони були,
Не як тубільці.
А мали високу,
Художню культуру.
Про це нам говорять,
Тепер їхні фігури.
Слов’янські племена, це добре знали,
Мову трипільців вони перейняли.
А ще навчилися жито садити,
Збирати його, та молотити.
Із того жита пекли свіжий хліб,
І вже коня загнуздали, як слід.
Бо мали вони і колесо,
З цим також їм всім повезло.
Але наша мова,
То лише інструмент.
Тепер вже для неї,
Настав слушний момент.
Треба щоб всі,
Могли кожного чути.
І ні про що,
Вже не забути.
Питає знов мати,
Чи знаєш ти сину.
Чому у нас люблять,
Так солов"їнну?..
Бо хороше нею,
Пісень нам співати.
Їх люблять твої,
І батько, і мати.
Ще коли колихала, твою я колиску,
Співала пісень я тобі, про колиску.
Про котика також пісень я співала,
Щоби краща доля тебе спіткала.
Як виростеш сину, знайдеш і дружину,
І будеш свою будувати родину.
Немає у світі найближчого того,
Як мати і батько, та ріднеє слово.
Наша мова пісенна, як італійська,
Комусь хотілось, щоб була лиш російська.
Та рідная мова – Душа є народу,
Який щиро вірить у нашу Свободу.
Ти виріс в селі, любий наш сину,
То люби село і Україну.
Співай пісень наших чарівних,
Можливо вони і трохи наївні.
Запам’ятай сину, все що сказали,
Та добре дивися, щоб мову не вкрали.
Не цурайся сину, ти рідної мови,
Бо не буде з тобою у нас розмови.
Думав і я про слова твої тату,
В світі мов дуже, дуже багато.
Але тільки мова, своя рідная мова,
Гуртує нас всіх, на єдину розмову.
Й не станемо ми весь світ дивувати,
А будем Україну самі будувати.
Збудуєм собі нову Україну,
Прославим тоді нашу країну.
08:00.14.02.2016.