-1-
Ідуть туристи, наче на таран,
Вилазячи із “хонди” або з “мазди”
- Колиба, це кафе чи ресторан? -
Розпитують у приязного ґазди.
Було б питання, відповідь чи є?
Почує вухо те, що закортіло.
Лише потрібне око впізнає.
Керує часто головою тіло.
З’їдять шашлик, та спробують вино,
На пам’ять зроблять фото “у колиби”.
Тіла свої погрузять на авто
Та, гей-а-гей... до іншої садиби.
-2-
Колиба – колір ватри та тепло.
Колиба – заспокійливість колиски.
Колиба – це колодязь, джерело,
В якім черпали мужності опришки.
Колиба – це колосся лугові,
Що серед гір несуть життя та силу.
Колиба – це колода давнини,
В яку був перевтілений Ярило.
Колиба – коло друзів, де завжди
Собі притулок знайдуть пілігрими.
Колиба – заворушення, коли
З глибин душі натхненно линуть рими.
2004