Біла паморозь знову на долині упала.
Біла паморозь знову на долині упала,
Білий, білий увесь, тепер і мій чуб.
Колись дівка весела мене й покохала,
Не забудь, не забуть тих спілих губ.
Був і я молодий, був і завзятий,
І жінок я кохав і любили мене.
Не хвалюся я тим, їх було небагато,
Але все то мине, усе то мине.
Все відходить в житті, все відходить,
Залишаються спогади про щасливую мить.
То так треба було, тож і виходить,
Як було все колись, було все колись…
07:30.12.02.2016.