1506. Узелки

Ольга Варлашова
Вышиваю судьбу
Свою крестиком, гладью –
По-разному жила…
Телу жарко,
Душа мёрзла…
Бед своих узелки
Запрятала,
Не вспоминать
Чтобы, будто
Гладко всё было…
Без задиринки!..
Гладко…
Будто…
Всё!..