Вранiшне (http://www.stihi.ru/2016/02/07/4734)
Соловей Заочник
--------------------------------------------------
Ще вії не розплющені фіранки,
кватирка ще не навстіж – піввідкрита,
підглядую за небом і за ранком
у синювату і вузьку шпаринку,
а на столі парує філіжанка...
А за вікном круків перемовляння:
гелгочуть, схлипують, летіти мусять,
і крила важко бовтають світання...
Життя така нескорена спокуса,
у напівтемряві зими поневіряння...
Прокинулась, видзвонює синиця,
і голуби вуркочуть: от не спиться!
Наснилась, мабуть, на вікні пшениця...
– Та сиплю вже! – сідайте, не баріться!
------------
Фото - Автора оригинала
************************************************
Ресниц полузакрыты занавески,
и форточка не настежь – чуть открыта,
подглядываю утром я за небом
сквозь щёль, с домашней не сходя орбиты,
а на подносе кофе с белым хлебом...
Вороны за окном взлететь пытались:
гогочут, хлюпают - одни раздоры.
Но крылья утром не летят - болтаясь,
Как тряпочки провиснув на заборах...
Жизнь - искушенье в тьме твоих скитаний...
Вызванивает сонная синица,
и голуби урчат: вот уж не спится!
Приснилась, видно, на окне пшеница...
– Ну, сыплю уж! – садитесь, что браниться!