Прилiтай, кохання!

Ирина Микейлис
Я відчуваю смуток на душі…
І біль, і туга в серці з кожним кроком,
Тож прилітай до мене ти мерщій –
На тебе так чекаю довгі роки.

Натхнення, вітер, принеси мені.
Люби, й мене навчи кохати палко.
Доволі бути нам насамоті,
«Тебе люблю!» - я хочу чути ранком.

Всміхаються назустріч дітлахи –
Обличчя безперечно сяє сяйвом...
Лише твоєї долі завдяки
Ще не затьмарилось життя бажання.

Кохання кличе нас на зустріч з ним,
Кохання – поклик вічного натхнення,
І підіймає душі над усим,
З ним не існують фарби повсякдення.
14.01.2006