Нам пора подумать о родне,
о прошедших днях былого царства,
о ключе, что на днепровском дне
с той поры неподнятым остался.
Нам пора подумати про рідне,
про минулі дні колишньої царства
про ключі, що на дніпровському дні
з тієї пори непіднятою в митарства.
До сих пор златые снятся сны
о Хороме высоко, где небо,
и о Страхе - Богом спасены,
оказаться снова там, не где бы.
До сих пір золоті сняться сни
про Хором високиi, де небо,
і о Страхів, Богом врятовані,
виявитися знову там, не де б.
Хорошо, как хорошо теперь,
дышится опять с высоких холмов,
под обрывом отдыхает зверь
с мягкой грацией, подобной волнам.
Добре, як добре нам тепер,
дихається знову з високих брегов,
під кручею відпочиває звір
з м'якою грацією хвилі гребеня.