Напiвзiв'ялi квiти на вiкнi,
Застиг півмісяць десь на небі...
Смарагдові напіввогні
Укрили весь блакитний гребінь.
Півночі я дивлюсь у це вікно -
Тут вітер Київ тихо колисає,
І напівсонний крутогорий наш Дніпро
Напівсерпанок ніжно обіймає.
Це не пейзаж - це вже напівпанно:
Убрались гори в зоряне намисто...
Лиш півжиття на це мені дано -
Напівзамріяно любити моє місто.