Оригінал:
Бої з собою - бої без правил...
Мости згорають на переправі,
На переправі до світу того,
Де ти і тиша...і вимір Бога...
Де миті щастя такі безцінні,
Де ти ще віриш в казки осінні,
Де, як метелик, душа тріпоче,
Де пісня віща злетіти хоче...
І ти гукаєш - тебе не чують.
У душах темних чорти ночують.
У дикім полі - бездонні вирви,
В екстази входять криваві битви.
І ти не знаєш, навіщо все це.
І рвеш на клапті єдине серце.
І ходиш світом по узголов'ю,
Де ще слідочки цвітуть любов'ю...
Твоя молитва стає набатом,
Бо жити важче, ніж помирати...
Бої з собою без перемоги...
Не всі дороги ведуть до Бога...
Не кожна битва - це крок до миру...
Не кожну душу приймуть в офіру.
...Ти не програєш в отому герці,
Як зійде світло в твоєму серці.
...Пісні і вірші - як сіль молитви -
Знайдуть опісля на полі битви...
© Світлана Костюк
Переклад з української Світлани Груздєвої:
Бои с собою – бои без правил…
Мосты сгорают на переправе,
На переправе к другому боку,
Где ты и тишь…в измеренье Бога…
Где миги счастья – и нет бесценней,
Где веришь в чары поры осенней
Где мотылькова душа живая,
Где песня снова взлетать желает…
Ты окликаешь на остром нерве,
Но в грешных душах ночуют черви
И в диком поле воронки-очи,
Кровавость битвы экстаз пророчит.
Все иноверцы, увы, к несчастью.
И целость сердца ты рвёшь на части,
И бродишь светом у изголовья,
Где лишь следочки цветут любовью…
Твоя молитва звучит набатом:
Тяжельче жить-то, чем помирать-то…
В боях с собою за перемогу*
Не все дороги приводят к Богу…
Шаг к миру может стать пылью мёртвой.
Душе не каждой дано быть жертвой.
…Не проиграешь ты в этом герце,
Коль свет в твоём возгорится сердце!
…Стихи и Песни – как соль молитвы –
Найдут попозже на поле битвы...
*- за победу(укр.)