Осенняя всё шепчет мгла... Из Маргариты Метелецкой

Светлана Груздева
                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2016/01/26/9450


      Осенняя всё шепчет мгла,
      Что прячет абрис под вуалью
      Седых туманов…вьюга зла
      В сердечке, скованном печалью…

      Такой холодный нынче лёд,
      И сеет дождик с длинной тростью.
      Друзей, быть может, Бог пошлёт
      Ко мне, за стол непышный – в гости?

       Чтоб вместе с ними отогнать
       Панбархатную тьму  обратно
       И щедро душу открывать,
       Что кофе так согрел приятно…


      Оригинал:


      Шепоче щось осіння мла,
      Ховає обрис під вуаллю
      Туманів сивих...Хуга зла
      У серці, скутому печаллю...

      Такий холодний, наче лід,
      Знов сіє дощик без упину !
      Чи друзів запросити слід
      На невибагливу гостину ?

      Щоб разом з ними розігнать
      Цю темряву із оксамиту
      І щиро душу розкривать,
      Приємно кавою зігріту ...