Зап зно

Крупеня Мстислав
Вже запізно щось міняти.
Я мозок проміняв на душу.
Вирішив я промовчати,
А тепер вмирати мушу.
Скільки цікавого є у світі,
Та мене лиш цікавить одне.
Не треба бути, а треба жити,
Якщо так, то заради тебе.

Вже запізно, я спізнився
І без тебе падаю вниз.
Влітку назавжди змінився,
Взимку ж знову я як колись.
Вже не цікаво мені у світі,
Я весь світ проміняв на одне.
Просто "бути" не можу, я хочу жити.
Жити тільки заради тебе!