Поміж берегів, де козацькая слава
Та сила козацька міцна, як граніт,
Несе свої води Дніпро величаво,
І жайвора пісня щоранку звенить.
Схилився Тарас, свої думи леліє…
Летять тії думи, як білі птахи,
Про Україну квітучу він мріє,
Про волю, про братство, про мирні шляхи.
Приспів:
Поглянь, Тарасе, це твоя Україна!
На ниві колос налитий бринить.
Поглянь, Тарасе, це твоя Батьківщина,
За неї безсмертнеє серце болить.
Хай вранішнє сонце промінням сміється,
Хай ніжить отави в росистій красі.
Хай пісня у чистій блакиті зів’ється
В мереживо із молодих голосів.
Нехай вам, нащадки, дарує наснагу
Велика любов і великі діла,
Щоб ви пронесли крізь століття відвагу,
Яку вам земля українська дала!
Приспів:
Поглянь, Тарасе, це твоя Україна!
На ниві колос налитий бринить.
Поглянь, Тарасе, це твоя Батьківщина,
За неї безсмертнеє серце болить.
©Ніна Кулініченко м.Дніпропетровськ
Регіональна спілка письменників Придніпров’я