(колискова для планети Земля)
II варіант
Незрівнянна ні з чим дивовижна Земля, моя нене!
В волошковім безмежжі - блакитних морів оксамит.
Бог для тебе посіяв пшеничні зернятка у небі,
В малахіт континентів квітковий вписав колорит.
Приспів:
Земле, матінко рідна, засинай під сузір’ям Хреста!
Шлях чумацький ясний Діва вже рушниками прикрила,
Стихла Ліра Орфея і змовкли співучі вуста.
Вкрило місячне сяйво тебе, щоби ти відпочила .
Зараз в хрАмі небесному знову заплакали дзвони,
Всесвіт срібло пролив, плавним басом гуде благовіст.
Б'є годинник Історії, і миро точать ікони,
Та колись врешті-решт і для нас зазвучить акафіст.
Приспів:
Земле, матінко рідна, засинай під сузір’ям Хреста!
Шлях чумацький ясний Діва вже рушниками прикрила,
Стихла Ліра Орфея і змовкли співучі вуста.
Вкрило місячне сяйво тебе, щоби ти відпочила .
Земле, прИйде той час, коли вся ти засяєш любов’ю,
Заспокоїться світ, засміється від щастя дитя.
До Отця, до Всевишнього слізно молитву промовлю,
Щоб зберіг на Землі-неньці нашим потомкам життя.
Приспів:
Земле, матінко рідна, засинай під сузір’ям Хреста!
Шлях чумацький ясний Діва вже рушниками прикрила,
Стихла Ліра Орфея і змовкли співучі вуста.
Вкрило місячне сяйво тебе, щоби ти відпочила .
© Ніна Кулініченко м.Дніпропетровськ
Регіональна спілка Письменників Придніпров’я