Рідна ненька Україна,
Тобою горджуся,
Та люблю любов'ю сина
І не відречуся…
Ось живу, та пам’ятаю,
Хто моя родина,
Та її не забуваю,
Червона калина.
Що на снігу червоніє,
Немов мальованка,
Посміхнеться красень Київ,
Й вартові каштани.
Знаю, що життя в турботах,
Доля не жаліє,
Волю треба боронити,
Щоб здійснились мрії…
Радощі приходять в свято,
Поруч з біднякам,
Бачимо тепер багатих,
Гордих з гаманцями…
Хоч, на жаль нема покою,
Яскраво світять зорі,
Все одно горджусь тобою,
І в радощах і горі…
Автор Геннадій Сівак.
9 січня 2016 року.