Моій сестрі,Світлані,присвячено.
Світлини серденька твого
Обігрівали всю оселю,
І любо завжди в ній було
І для людей відкриті двері.
Мов ластівка,твоя душа,
До сонця линула думками
А насувалась лиш гроза,
На землю падала,мов камінь,
Щоб захистити діточок,
Коханому зміцнити крила
Мов ангел,що з небес зійшов
І де лишень,ти,брала сили?
Та час прийшов і в неба синь,
Назавжди,ти від них злетіла.
Сумують всі:дочка,коханий,син
Іх берегиня...залишила...