Я проснувся раненько.
Я проснувся раненько,
Замішав сам куті.
Добре, що все стояло,
У нас на покутті.
То було, життєдайне,
Незвичайне зерно.
Що всім сили дає,
Воно вже давно…
У куті, був і мед,
Меду хотілось мені.
Щоб щасливими були,
Усі мої дні.
Щоб багатою стала,
Моя та кутя.
Я робив усе сам,
І робив до пуття.
Ще й горіхи додав,
Ой, смачненькі вони.
І немає у тому,
Вже моєї вини…
Бо матуся моя,
Так навчала мене.
І тепер мене доля,
Не обмине…
04:30.07.01.2016.