Коли ненавистю гірчить
Повітря разом з чаєм,
Коли святе стає нічим, -
Все інше сенс втрачає.
Коли горять тили й мости
У полум'ї зневіри,
Чи бачиш ти, чи знаєш ти,
Як біль ятрить без міри?
Ти знаєш? Так чому ж тоді
Руйнуєш все довкола?
Свою любов в собі ж знайди.
Лиш так розірвеш коло.