Остап Гарбузянко ніколи не був у Росії,
Але він багато почув від сусіда Миколи,
Здається йому, що кацап — то собака на сіні:
Не має нічого і поруч не жити нікому.
Микола казав, що живуть там лише дармоїди,
За палець кацап відгризає всю руку країні,
Навіщо, мовляв, такі злі нам потрібні сусіди?
Вони показали вже ласку свою Україні!
Загарбали Крим, у Донецьку російські солдати,
Микола казав, що вони угро-фінські монголи,
Що все у Росії — і люди і речі із вати,
Ненависті до України навчають зі школи.
Вважають вони що тебе не існує, Остапе,
Для них Україна — помилка історії прикра,
Надію катують за гратами кляті кацапи,
Тому що Надія одна і вона українка.
Не матимуть тебе ніколи вони за людину,
Тому що там скрізь навіжені, скажені імперці,
Нехай не обдурять тебе у сувору годину —
Ти витрави ласку до них у болючому серці!
Казав несвідомому другові щирий Микола:
«Не їдь до Росії, не можна для них працювати.
Дивись, як багато роботи ти маєш довкола,
Залишиться вдома у злиднях сама твоя мати...»
Весна безпорадна — війна кожень день на екрані,
Неоране поле лишилося без хлібороба,
Дорога лежить у багні, під вікном калабані,
І ледве жива у дворі худоребра худоба.
Знайшли Гарбузянкові десь у Росії роботу:
«Збирайся, Остапе, поїхали на заробітки», —
Зібрали собі у селі безробітну голоту,
На вахту поїхали хлопці — не мамині дітки.
І бачили хлопці і дивного не зустрічали
У поїзді поруч і там вже у них на вокзалі:
Бичачих рогів і голів отих псячих не мали —
Звичайні були собі люди і їхали далі.
Були на екскурсії дуже сподобалось місто,
Багато народів живуть, почуваються вільно,
Зайшли у кафе української кухні поїсти,
Зігрілися там і відтаяли серцем повільно.
Приїхали, швидко грошей заробили і речі
Пакують додому: «Остапе, чому зупинився»? —
Горілочки на посошок і валізи на плечі —
Додому поїхали всі, а Остап залишився.
Остап закохався у файну москальку і дивно
Він хвилі кохання відчув і великий початок —
Вони одружилися, щоби кохатись невпинно,
І ще народили багато малих гарбузяток.
І зараз живуть Гарбузянки у Санкт-Петербурзі:
Господар, його гарбузиня і діти здорові,
І з ними щасливі всі родичі їх гарбузові —
Заходьте у гості самі все побачите, друзі!
30.12. 2015