Так твоє серце б'ється неймовірно,
Жадаючи свободу відшукать...
Воно так билось вольно, непокірно,
І розривалось іскрами багать.
Тебе обняти мрію, подарувати волю,
Разом зустріти заходи усі і сходи,
І поділить усі зірки з тобою.
До тих зірок хай височіють наші сходи.
Так необачно з моєї сторони
Було тебе любить, і просто ждать,
Та ти вернувся, й все Небо полонив,
Мені вдалося Сонце відшукать.
Мені не холодно, мене зігріло
Те лАтте із кленовим смАком,
І серце, що так віддано хворіло,
Знов розцвіло червоним маком.
Твоє так серце билось невгамовно,
Крізь ребра прагло волю роздобуть,
І ритм лунавший послідовно,
Зривав шаблони, оголивши суть.
А суть у тому... Що я тебе кохаю,
Без тебе завтра лиш безмежний час...
...Як це сказать по іншому, не знаю,
Так щоб без фальші і надуманих прикрас.