***

Инесса Завялова
В коханні тішиться щасливім
В коханні її світлі очі.
Вона кричить, а він сумує,
Бо знає добре - хтось наврочив.

Він її ніжно пригортає.
Літає чорна-чорна зграя.
Вона тихенько мов дитятко
Журбою тче віночок дивний

Він тихо-тихо ій шепоче:
-Навіть вітер,люба, правду знає,
Вони страшенна чорна зграя.
Літає в повітрі майбуття солодке

Тобі насняться мирні стаЇ.