***

Инесса Завялова
Но де ж би раєм ви мене назвали?
Ви пеклом чорним моє небо вкрили!
-Нехай над Майстром всі сміються!
Кричала збожеволівша потвора.

І гралось Небо Світле із саранчою, гралось
Вогняними кружельцями, кураговом
Божим мерехтіло, і лиш тихенько Ангел
Плакав над Дмитриком із казки білолицим.

Втішали біліі голубки, втішали словом
Блискавиці!
Потвора зникла,світилось Світле Небо
Світлим птахом. Сказало небо тихо:

-Життя яскрава казка світлих дій,
 Світлиця світлих мрій!