Очі, очі ці дівочі…
В них щастя-біди всі жіночі,
Недоспані страждання-ночі,
Мелодії душі співочі.
В них віддзеркалює надія,
Що все ж здійсниться її мрія…
Ця невгамовна жага жити!
Любов собі наворожити.
Коханим, врешті-решт, назвати,
У відповідь: лише моя! діждати.
Від щастя на плечі ридати,
І нескінченності бажати…
Добро живим подарувати,
Любити всіх, як тая мати,
Серця свого тепло роздати.
Й про сенс буття не забувати.
Про чистоту душі подбати,
Аби навік зламати грати,
За ними звикла ти ховати,
Свої коштовні діаманти.
Дозволь, нарешті, їм блищати,
І окриляти, й надихати!
20.12.15р.