Все небо в зорях наче вишиванка,
Вночі я зачаровано дивлюсь…
Це диво, як той сон розтане ранком,
Але поки ще бачу – я молюсь.
За цю красу і велич надзвичайну
Я дякую Тобі, мій любий Боже,
Являєш в цім уроки Ти повчальні,
Які навчити віри мене можуть.
Світилами всіма Ти мудро правиш,
Усе Тобі підвладне та слухняне.
Ти твориво Своє у приклад ставиш
І приклад цей завжди в нагоді стане.
Якщо опіку маєш над зірками,
Якщо по Твоїй волі вони світять,
Яка ж то охорона є над нами?..
Яку являєш милість Своїм дітям?..
Ти поряд у скрутну хвилину кожну,
Ти визначив нам межі існування;
Усе від Тебе і до Тебе, Боже,
Життя хвилина перша та остання.
Чи можемо поставити під сумнів
Твої шляхи, якими нас провадиш
І стати на пісок під назвой "сумно",
Коли так важко подолати вади?..
Усе не випадково, що ми бачим,
Бог звершує роботу досконало.
Нехай же наше серце стане зрячим,
Щоб з нами у дорозі не ставало.