Заглянула у серце осінь
Всім розмаїттям хризантем,
Що квітнуть щиро до морозів
В рядках привабливих поем.
Я йду та й дихаю повітрям
Яке смакує так дощем;
Обличчя підставляю вітру,
А на душі легенький щем...
Багато запитань вирує:
Чому? Навіщо? Де? Коли?
А Небо слухає та чує
Вже стомлених думок наплив.
І відповідь не зволікає
У внутрішність мою прийти,
Господь завжди допомагає
Найважче у житті пройти.
Вся боротьба, всі негаразди
Вони втрачають колір свій,
Коли у долі Сонце Правди
Встає, щоб стан покращить мій.
Радію я тим квітам милим,
Зберу букетик з хризантем...
На все в житті знайдуться сили,
Коли є з Господом тандем.