Пошилися у дурнi

Борис Мохонько
Знов пошилися у дурні,
Як бувало вже у нас.
Ми на словах лише розумні,
Нас не змінює і час.

Наступаємо на граблі,
Вже на лобі шишаки,
Чи ми зовсім безталанні,
Ведемось мов чудаки.

В голові наче полова,
Зовсім розуму нема,
Пащекуємо про нове,
Дива в світі не бува.

Бо обнови і реформи,
Їх на таці не несуть,
Не допоможуть тут розмови,
Вникати треба у їх суть.

А ми все мріємо роками,
Що нам в Європі все дадуть:
Річки молочні з берегами,
До нас вже скоро потечуть.

Заживемо тоді, панове,
Як європейці на кінець,
Життя настане у нас нове,
За нас радітиме Творець.

Він не радіє, а сумує,
Бо ведемося ми не так.
Нас Бог ніяк не розуміє,
Чому у нас такий «бардак».

І люди наче працьовиті,
А ладу все не наведуть,
Бажання їх якісь розмиті,
Покращень людям не дають.

Нам у Європу захотілось,
Режим безвізовий давай,
Неначе щось і завертілось,
Європа, візи відміняй.

А вона не відміняє:
У Європі негаразд,
Роками тільки обіцяє,
Як це бувало вже не раз.

Нас у Європі не чекають,
Ми центр її уже давно.
Проблеми наші вони знають,
Країну падає на дно.

Полуда очі нам закрила,
Роками дивимось в пітьмі,
Країна крила опустила,
Їх підпалили у вогні.

Як людям горе пережити,
Без сліз уже не обійтись.
Переставай вже в дзвони бити,
А краще Богу помолись.

Ти, Боже, змилуйся над нами,
І освяти своїм хрестом,
Щоб не були ми дураками,
Молю тебе своїм перстом.

Щоб повернув нам розум знову,
З очей полуду познімав,
Щоби взялися за обнову,
І кожен справу свою знав.

Ворогувати нам не треба,
Старатись жити у добрі,
Тоді підтримає нас небо,
Засяє сонце у вікні.

Країна крила знов підніме,
Розправить їх щоби злетіть,
І заживе тоді щасливо,
Як і повинна вона жить.

Коли добробут у нас буде,
Не буде чвар і ворожби,
Знов усміхатись будуть люди,
Пісні співатимуть вони.

Європа нас такими прийме,
У європейський свій союз,
Запросить радісно в обійми,
Потанцювати з ними блюз.

Про це ми мріяли роками,
А ведемося навпаки,
Поки ще не дійшли до драми,
Вмикайте розум, чудаки.

Згуртуйтесь люди у громаду,
І наведіть у домі лад.
Живіть у мирі, без обману,
Не ставте між собою грат.

Земне життя таке коротке,
А ми все чубимось роки,
Співайте краще в караоке,
Радійте, а не навпаки!