ЮРИЙ ЛАЗИРКО
я вiтер i вогонь(http://www.stihi.ru/2015/09/16/8667)
-----------------------------------------------------
в твоїх очах
я вітер і вогонь
запалений солодкими
устами
минуле наше
тліє поміж нами
мов серед лісу
спалахи осонь
так хочеться
покинути цей сон
немов покійних спокій
стіни храму
не все так само
ой не все так само
в твоїх словах
так мало теплоти
і простоти глибокої
так мало
це просто ти
обожнюєш тривалість
переривання дихання ходи
це просто ми тепер
не біль один
а переповнення
єдиним шалом
як серця мало
як же серця мало
де та весна
мальована крилом
стрімких подій
перепадів бурхливих
де кожна мить
нагадувала зливу
в якій усе тремтіло
і цвіло
так хочеться
того що відійшло
і називало те життя
щасливим
піти красиво
як піти красиво
то він-вона
то нерозлийвода
то перше
недовимовлене дихай
то не останнє
облітання сміху
і подолання гіркоти
в устах
так хочеться
щоб день той не настав
коли в душі
ні голосу
ні втіхи
нема і тихо
ой нема і тихо
************************************************
я ветер и огонь
в глазах твоих
испепелённый сладкими
устами
и день минувший
тлеет между нами
как среди леса
солнца тонкий блик
так хочется
покинуть этот сон
словно покойницкую
в стенах церкви
не все так цепко
ой не все так цепко
в твоих словах
так мало теплоты
и простоты глубокой
мало тайны
ты просто ты
боготворишь дыханье
что прерывается у нас в груди
и просто МЫ теперь
и боль - двоим
пронзённым как одним
единым жалом
как сердца мало
как же сердца мало
где та весна
что писана крылом
стремительных
и бурных перепадов
где каждое
мгновение награда
в том ливне все дрожало
и цвело
так хочется
того что отошло
и называло эту жизнь
счастливой
уйти красиво
как уйти красиво
то он-она
то неразлейвода
то первое несказанное - эхом
то не последнее -
порывом смеха
и остановка горечи
в устах
так хочется
чтобы день тот не настал
когда в душе
ни голоса
ни воя
и нет покоя
ой и нет покоя
-----------------