Учив татусь мене іще малого:
«Щоб по льоду міг впевненіш іти,
Сміливіш став завжди на нього ноги,
То при ході й не посклизнешся ти».
Вже у життя мого не ті дороги –
Роки на місці, звісно, не стоять.
В науці ж їх без зайвих втрат долать
З тих пір не помінялося нічого.