- Якщо не можеш робити з любов'ю те, що хочеш,
роби з любов'ю те, що можеш.
- Як це?
- От що ти зараз маєш робити?
- Заварювати чай.
- Добре. Набери в чайник води.
Наповни її любов'ю серцем своїм розкритим.
Постав на плиту, хай зігрівається від вогню та любові.
Висип на долоню чай.
Посміхнися усим тілом йому.
Заховай в жменю і притули її до сонячного сплетіння.
Хай гріється, поки вода закипить.
Потім висип його в заварничок з теракоти,
наповненої коханням, залий окропом і поруч сядь.
Хай ці п'ять хвилин перетворяться
на позачасову медитацію посилання любові.
В порцеляну тонку, як рисовий папір,
золотим струменем наливається амріта.
За вікном зимно, але твоя хата нагріта вогнем,
що спалює майю, але не обпікає тіла.
Це називається: "Алхімія Любові".
© Copyright: Валентин Лученко, 2015