З небес полинув перший сніг,
такий лапатий, білий, чистий.
Шукаючи собі нічліг,
вкриває тихо жовте листя.
Холодний первісток зими
іскриться у вечірнім сонці.
Він водить хоровод, як ми,
та зазирає у віконця.
У білі шати снігові
він одягає сквери, парки.
дуби і липи вікові,
дахи, колони, сходи, арки...
Він манить свіжістю зими,
усе занурює в дрімоту
і посланцю радієм ми.
Вона вже стукає в ворота!
13.12.2015