Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2015/12/10/8864
Благослови перстами и прости –
Печали жестом, с укоризной нежной.
Покорность бы взлелеять мне, мятежной,
От сумерек бы мрачных отбрести!..
Так хочется мне вымолить блага'
Небесных сил, чтоб я могла поверить
И всей душой открыть навстречу двери,
Декабрьские приветствуя снега!..
О, Господи! Молюсь я, чтоб зима
Случайно-наносного, не от Бога,
Со всем, что в нём кичится так убого,–
Забылась бы в метелицах сама!..
И звёзды, те, что вспыхнули вдали,
Так ярко в утомлённые ладони
Скользнут, черкнув лучами по иконе,
И то сожгут, в слезах что не излить…
Оригинал:
Твої благословляючі персти
Як жест печалі й ніжного докору -
Так виплекати хочеться покору,
Від сутінок жалобних відбрести !
Так хочеться небесної снаги
На білому безплотному папері -
Аби душі навстіж відкрити двері,
Грудневі зустрічаючи сніги !
О ,Господи! Молюсь, щоб ця зима
Минучо-випадкового , дрібного,
Яке снується кволо та убого,
Позбулась заметілями сама !
І крижані сполохані зірки
Гайнуть осяйно в стомлені долоні -
Враз, променем черкнувши по іконі,
Попалять в серці спомини гіркі...