Чому буває сумно на душі?
І очі ті бездонні, мов озера,
Вкриваються краплинками роси.
Та зранку вже сумна і невесела.
Палає тіло ніжності вогнем,
А зовні, мов зима та, люта, люта.
Словами ріжеш як гострим ножем,
Чому увагою заздрісників прикута?
А в небі сяйвом зірка мерехтить,
Всміхається і падає в долоні.
Шепоче ніжно: "Щастя бережіть.
Бо головне, щоб живі і здорові".
03.12.2015