Понасіялось над Борисфеном
Ясних зорь. І в скрутніші часи
Розгорнулися наші знамена
На омріяних нами теренах
Проти чорної полоси.
Та з морлочої, хтивої пащі
Чорносотенні лізуть чорти
І, в імперських традиціях кращих,
На євреїв наводять пропащу.
А для мене євреї – брати.
Нагороджений орденом зради,
Потаємний, заслужений біс
На парадах і контр парадах
Накопичує славу і владу
І нанизує душі на спис.
І гуртує той мотлох й непотріб
У слизьке, войовниче каре,
І стискаються щелепи вкотре,
І ніяк не поділиться ковдра,
І чортяка ніяк не помре.
Назбирав з пересічного люду
На тотожних богів компромат
І копитить лайно звідусюди,
І знаходяться звалища бруду
(Сам поробить, якщо і нема).
Як по-справжньому вільна істота,
Стережуся про бога казок
І чекаю того повороту,
Щоб нарешті загинула квота
На дарований людям зв'язок.
Я не знаю, ура-патріоти,
Хто кому в наших долях зразок.