Навіщо ми блукаємо в пітьмі?
Що хочемо знайти у лабіринті?
Надію, віру, радощі прості?
Тоді ж чому такі ми непривітні?
Ні, смолоскипи наші не горять,
Лише чадують чорно та смерденно.
Відкриті очі у полудень сплять
І натовп за вождями йде смиренно.
Одні питання. Відповіді де?
Освітіть сонце наш осінній ганок?
Чи вже ніколи радість не прийде?
Чи вже ніколи не настане ранок?...
Цей путь – у прірву, шлях без вороття,
Знівечена, безвихідна дорога.
В уламках вівтаря – скривавлене життя
І храм спустошений, в якім немає Бога…
фото из Сети:факельное шествие, Киев