***

Ти плачеш і тамуєш біль свою ночами,
а десь далеко син залишився без мами.
В чужій країні ти шукаєш свою долю,
а в серці біль та син:вони завжди з тобою.
  Як він навчається, зростає,як хворіє,
  матусі ласку син відчути  мріє,
  до себе пригорнути та не  відпускати,
  але ти стала  зараз  "віртуальна" мати.
З-за клятих "євро" ти не бачиш сина,
не стане рідною від них ота чужина.
Коли ти плачеш.Носиш в серці біль.
І чуєш голос "МАМО" звідусіль.
  Всіх грошей не можливо заробити,
  дитина й бідною тебе буде любити.
  Тільки б відчути матір,до себе пригорнути,
  не втрать його і знай:дитинство не вернути...