Я навіть не скажу тобі де я,
Сховаюсь у глибинах тихої ночі...
Під ногами моїми - земля,
А в думках - твої заплакані очі...
Я просто не зможу сказати тобі,
Як сонце зійде за горизонтом,
Що потопають, на жаль, кораблі,
Не виживають на лінії фронту...
Я зараз попрошу тобі не казати,
Як у грудях застине метал...
Не скажуть тобі друзі-солдати,
Як сильно тоді їх благав...
Я хотів, щоб ти не дізналась,
Що серце моє зупинилось...
Ти б так ніколи не здавалась,
Вірила б. Чекала. Молилась...
Тепер пробач мене, моя любов,
Що правду довелось сказати...
Пролилася від кулі моя кров,
Мене вже можеш не чекати...
Чекати листів написаних мною,
Не варто. Не край свою душу...
Вбережися, будь ласка, від болю,
Я закриватиму очі, прощатися мушу.
10/11/2015