Блукає в пам’яті моїй
Між спогадів, думок і мрій,
З моєї юності дівча
Із поволокою в очах,
З вустами ніби маків цвіт,
Які люблю багато літ.
І ті вуста як щедрий дар,
Такі ж солодкі як нектар.
Від поцілунків я хмелів,
Від її голосу і слів,
Таких жаданих, про любов,
Від слів, що так бентежать кров.
А очі, в темряві ночей
Я танув в сяйві тих очей
І птахом до небес злітав,
Коли її стан огортав,
В палкі обійми, а в цей час,
Всі зорі сяяли для нас.
Їй вітер коси розплітав,
Їй соловейко щебетав,
Цвіркун у травах цвіркотів,
Та з журавлями час летів.
Ріка розлилась по лугах
І ми на різних берегах.
Вона десь там, на чужині
І серце крається мені,
А по ночах солодкі сни,
Про наші зустрічі вони,
Про тихий, літній зорепад,
Та не повернеш їх назад.
18.11.2015.