***

Мира Лис
Я навчаюсь жити без тебе, Переборюю біль і страх. Заспокоюю світ ілюзій, Я розвію кохання прах. Відчуваю свободи запах, І вдихаю його сповна. Ми з тобою не будемо разом, Не потрібна тепер вже весна. І тепер усе по новому, Вже забуті щасливі ті дні, Тобі легко бути одному, Та подумай чи легко мені? Я бажаю тобі лиш удачі, Вір в майбутнє далеке своє! Забувай всі минулі незгоди, Що було-тепер не твоє…. Вибачай за сварки і за сльози, За недоспані ночі і біль. Вибачай за веснянії грози, І в відносинах цих перебій. Я чекатиму завжди тебе, Ніби принца на білім коні, Я любила тебе…бачить небо! Але бачусь з тобою у сні.